Вона собі тихенько йшла однією із вуличок Львова. Мабуть, просто поверталася з університету додому. Тобто не додому, а в гуртожиток, який через два роки вже встиг стати для неї домом. В гуртожиток, де колись, вже досить давненько, познайомилася з Ним.
А надворі була весна. Пора, коли так хочеться жити, радіти, любити,…кохати…

Студент наш парубок моторний,
І математик хоч куди.
До всього здатний і проворний –
То порахуй, то доведи.

Але мех.-мат непроста штука,
Гризла студентів тяжка скука,
І у один з серпневих днів,